1/06/2005

Jun. 1st, 2014 05:46 pm
polar_bird: (Полярний Птах)
контрольний пост, вже 9-річної давності



одягаючи на себе відчуття 1 червня 2005 року - розумію, як швидко біжить час...
polar_bird: (Полярний Птах)
контрольний пост, вже 8-річної давності



одягаючи на себе відчуття 1 червня 2005 року - розумію, як швидко біжить час...
polar_bird: (Default)


Що ж, шановні і не дуже шановні читачі Полярного Птаха. Настав час порефлексувати перед вами на тему результатів цих сумних і водночас веселих виборів.

Ви, певне, як і я радієте перемозі Всеукраїнського об'єднання "Свобода" (ВОС) на цих виборах. Перемога ця свідчить про те, що в широких мас українського народу вже відсутня алергія на націонал-популізм, тепер вони готові повірити навіть Гітлеру, якщо той пообіцяє сильною рукою роздавити донецьку мафію. Це добре. Українці - великий народ, а великі народи ніколи не довіряють чужому досвіду: всі помилки треба зробити самостійно, всі ґулі та інші виробничі травми одержати треба власноруч. Інакше не повіримо.

Крім того, зрозуміло чому ВОС переміг: за цю прекрасну патрію голсувала не лише вся моя родина, а й дівчина, вся її родина, а також сусіди з другого і дев'ятого поверхів (прізвищ не знаю, а спитати соромно). Так от - всі вони голосували за сильну руку.

Сильна рука! Ну, звісно ж, це так круто. Нарешті бритоголовим донецьким бандюкам протистоятимуть не клоновані очкасті Кроліки Сєні, а м'язисті бойовики, котрі ще вчора марширували зі смолоскипами, а вже сьогодні наповнять нашу політику духом справжньої боротьби за інтереси Нації! Крім того, вони справді вірять в те, що говорять, а отже не зрадять!

Я переконаний, що перебування ВОС при владі - це розкішний досвід. Зрештою, боротьба вже триває.

Щодо інших політичних сил - нічого нового і непередбачуваного. Коміки піднялися за рахунок перепливу ляктораиу від ригів. Риги опустилися, але фальсифікації і мажоритарка дозволили їм залишитися паном ситуації. Яценюк зібрав рештки БЮТа і проліз на друге місце, за ним притулився відомий боксер.

Народ переважно шукає собі "доброго царя". Такого, щоб все розрулив сам, а нам тільки ніштяки дісталися. Такий пошук - основний рушій вітчизняної політики, як це не прикро визнавати.

Так, ще одне. Я тут експерементував із громадською активністю - намагався зібрати громадян під один громадянський проект. Результат: зневіра тотальна і цинізм, що в 17-річних, що в 30-річних; що в тих хто за ВОС, що в "ліберастів". Можливо це все скоро зміниться, а можливо ні. Поживемо-побачимо, як кажуть сапери :)
polar_bird: (Default)


цього дня я згадаю Юрка. згадаю і всіх своїх "свідомих" приятелів, з більшістю котрих вже давно не спілкувався. вони - "свідомі" - живуть самі собі, цілком незалежно від більшості українського народу. а народ живе у своїй незалежності. ніхто ні від кого не залежить, ні від кого нічого не залежить - особливо якщо існувати тихенько і не висуватися. така от незалежність, більше схожа на самотність.

і змінювати насправді теж ніхто нічого не хоче. ні ті, на своїй мікромітингах, ні ті, у своїх запльованих електричках. ну, майже ніхто.
polar_bird: (Default)


Про Росію писати найскладніше, тому напишу найменше. Адже якщо Білорусь і Польща з'являлись у моєму житті поступово - то Росія тут була зразу, може навіть раніше за Україну. Власне, саме тому на Росію я тримаю найбільшу образу: вона намагалась витіснити собою мою Батьківщину, не дати мені бути собою, отже. На щастя, юнацький шквал росієфобії я вже пройшов і можу тверезо порозмірковувати: а чим же, власне, є для мене Росія?

Пригадую, як я вперше зрозумів, що Росія - це щось інакше. Років так у п'ять я вперше спитав батька, дивлячись на мапу СССР:

- Пап, а почему Киев на зелёном, а Москва на красном? Мы что - за границей?

Росія - це не просто країна. Якщо та ж Польща як явище закінчується на кордонах Польщі (у Львові чи Луцьку вона присутня лише як історія), то Росія - вона і в Києві, і у Львові, і в Астані, і в Ризі. І навіть в Махачкалі, напевне - хоча сумніваюсь. В дитинстві я не відчував жодної різниці з московськими однолітками - ми були просто з різних міст, але з однієї культури, з одних чебурашок і матрьошок. Нинішні покоління українців народжуються не лише з чебурашками, але й з мєнтами, кадєтамі, джиґурдою і пєтросяном. Ну і з Вкантактіком (його напишу з великої літери, власна назва все-таки).

Чи хочу я добра Росії? Так. Чи хочу я щоб Росія розвалилася? Теж так. Без демонтажу РФ не буде ані щасливої Росії, ані (скорше за все) щасливої України. Проблема в тому, що під час розвалу Росії нас може накрити уламками, добряче так накрити.

Я вважаю, що Росію треба знати. Освічені українці мусять добре знати російську мову, бути в курсі російських культурних та політичних подій. Проте не можна обмежуватись Росією! Обов'язково потрібно знати також Польщу (вона нам культурно близька і мову легко опанувати), Білорусь - це саме собою, Болгарія, Словаччина і Чехія - бажано. З Румунією, Молдовою і Угорщиною і Туреччиною складніше, їхні мови варто опановувати хіба після англійської. Англійська - це світова мова, без неї, зрозуміло, нічого не буде. Уряд, який зможе поставити на гідний рівень викладання англійської в наших школах реально заслужить на величний монумент.

Геть від Москви - це найкраща українська політика в принципі. Вона не означає ліквідацію всього російського, а лише відхід від російської системи координат на розумно безпечну відстань - ну і таке ж розумне наближення до інших народів. Сподіваюсь, мої російські читачі також зрозуміють, що я маю на увазі.

Моя Білорусь http://polar-bird.livejournal.com/742079.html

Моя Польща http://polar-bird.livejournal.com/742332.html
polar_bird: (Default)


Про Польщу я вперше всерйоз ся задумав коли туди поїхав мій батько. Рік надворі був 1986, комсомольську путівку "туди" було дістати непросто - це ніби як зараз в космос злітати. Батько привіз копилку у вигляді заправки "Shell" і пласмасовий кораблик. Хвалився, що потрапив на прем'єру свіжого американського фільму - про те, як заможного маклера поміняли місцями з негром-жебраком. Для нас тоді це було неймовірно: як це так, свіжий ворожий фільм - одразу в соціалістичний кінотеатр?

Зі зростанням моєї національної свідомості зростало й усвідомлення Польщі як ворога. Спочатку це були козацькі часи: полська шляхта вбивала наших козаків. Потім - часи Другої Світової: польські шовіністичні загони нападали на мирні українські села Холмщини та Надсяння. Коли 1998 року я вперше приїхав до Польщі я не сумнівався, що майже кожен лях прагне моєї смерті.

Тим часом Польща виявилась доволі таки симпатичною країною зі зрозумілою мовою. В ній все було не як у нас: інші (рівніші) дороги, інакші автомобілі, автобуси, автобусні зупинки, крани в ванній, двері в туалеті, сміники, телефонні будки і т.д. Ще там усе було дешевше. На той момент (важко повірити) злотий коштував 80 наших копійок, обвалився він одразу ж по моєму приїзді додому. Звісно, я накупив у Польщі купу красивих зошитів, які в Києві були мені недосяжні - весь 11й клас я насолоджувався крутістю своїх зошитів :) Ще в Польщі все навкруги було обмальовано спрей-фарбою, в нас тоді більшість хуліганів не могла собі дозволити такий розкіш.

Майже одразу я почав робити спроби вивчити польську. На практиці в Каневі разом з нами в гуртожитку мешкали троє американців, одна американка - Дорота (її ім'я викликало в наших хлопців нездоровий блиск в очах) мала польське походження, себто народилася у Варшаві. З нею я й почав так-сяк спілкуватися польською.

ще багато про мою Польщу )
polar_bird: (Default)


Вже не пригадаю, коли я вперше дізнався про існування Білорусі. Певне, тоді, коли почав цікавитись мапами аж настільки, що довідався про існування не лише УССР (це був шок: Київ і Москва - ніби в різних державах!), але й БССР, і навіть МССР. Потім я навчився розмовляти українською. В поїзді Київ-Одеса влітку 1990 року я вже балакав по-нашому, а сусідкою по купе була вчителька з Гомеля, яка везла натовп своїх "чорнобильських" дітей на відпочинок до моря. Так от: вона слухала-слухала мене та й каже:

- Ой, ты так хорошо по-белорусски говоришь! У нас тут в класcе тоже есть один мальчик, который умеет говорить по-белорусски!

Сказати, що я був шокований - це сказати мало. Як?!! Як можна не відрізнити свою білоруську від нашої української??? Як в цілому класі розмовляти своєю мовою вміє лише один школяр?! Ну, в нас-то теж розмовляли між собою російською, але ж вміли говорити українською всі!

Десь в той же час батько привіз з Мінська книжку "Крынічка", яку я прочитав усю. Така обгортка синя, з білими літерами - там ще лелеки ніби були на картинці. Ну, так, деякі слова незрозумілі (наприклад, "вакол") - але ж загалом ясно все.

Далі Білорусь виникла на моєму обрії в році так 1996-97. В новинах показували масові акції протесту під надзвичайно красивими біло-червоно-білими прапорами, бійки з мєнтами і все таке. ще багато про мою Білорусь )
polar_bird: (Default)
...то виходить щось на зразок цього:



можна купити якісні дорогі машини - але смак, очевидно, не продається. тому авто заліплюється страшною яскравою плівкою і виглядає як об'єкт поклоніння тропічних дикунів*.

те ж саме з сучасною архітектурою в Україні. пінопластові завитушки, якісь дебільні колони... порівняйте костел св. Миколи і сусідні новобуди.

так і хочеться сказати: цю країну врятує лише диктатор з хорошим смаком. от тільки нема таких наразі.

---
* )
polar_bird: (Default)


пригадую, як нас приймали в жовтенята. як потім валилося усе, що, здавалося б, має бути вічним. як ті самі вчителі, які ще вчора розказували нам про Леніна - сьогодні вивішують на школі синьо жовтий прапор. зрештою, ще нещодавно священні прапори і портрети - на смітнику.

ми з дитинства навчені: нема нічого святого. все лише ілюзія, котра може впасти в будь-який момент.
polar_bird: (Default)
Що таке ОУН (після 1940 - ОУН(б)), УПА і Степан Бандера в сучасній Україні? Це передусім символи певної ідентичності, грубо кажучи "національно-свідомої". Для різних "національно-свідомих" ці символи займають різні місця у списку пріоритетів, проте все-таки є важливими і позитивними.

Я вже давно помітив, що культ ОУН та УПА є віддзеркаленням культу "Великої Вітчизняної Війни", навіть аргументи адептів дуже схожі. "Як? Ти сумніваєшся у Наших Героях, які воювали за тебе і твою свободу? Та якби не вони, ти б не народився, бо вороги знищили б весь наш народ!" - таке говорять як фанати Сталіна, так і Бандери. Тільки герої в них різні. Ну і хочуть вони приблизно одного й того ж.

Отже, зосередимось на тому, за що в нас шанують ОУН і УПА.



1. ОУН в чорні роки польської окупації підняла стяг боротьби за свободу, захистила українців від асиміляції.

2. ОУН(б) всупереч волі Гітлера проголосила незалежну Українську Державу, провідники ОУН(б) відмовилися скасовувати це проголошення, за що потрапили до концтаборів.

3. УПА проголошена з ініціативи ОУН(б) стала унікальною в історії України і Європи армією без держави, показала всьому світу дива самопожертви українців у ім'я своєї свободи, захистила честь нації і врятувала українців від запланованих Сталіним репресій.

Розгляньмо детальніше ці тези, тільки одразу домовимось: я не історик, я простий пінґвін, тому коли що - виправляйте.

читати далі )
polar_bird: (Default)


От мені доповіли, що одна особа дуже чекала, що ми підемо провідувати ветеранів УПА. І образилась на мене, що я не покликав. Афіґєть.

Всі чомусь гадають, що за ними хтось повинен бігати, закликати до якоїсь активності. А вони в останній момент казатимуть: "нє, вибач, сьогодні - ніяк..."

А я от тупо забив. Запропонував - кому треба, той сам озветься. А як ні - я сидітиму за компом і дивитимусь мультики. Ну, з перервами на їжу, секс і туалет.
polar_bird: (Default)
коли запаси літнього тепла вже вичерпались, а весна безжально далеко. час епідемій і депресій, час коли губиться любов і хочеться тупо спати.

з цього приводу хочу привітати всіх, хто зараз почуває себе не самотнім, а тим більше - щасливим. ну, а всім решті бажаю дотягти до весни - і не проспати своєї зупинки :)

polar_bird: (Default)


Зникнення Ґонґадзе, точніше акції протесту з цього приводу, поклало початок новітньому суспільному руху в Україні, а також моїй в ньому участі. Пам’ятаю роздачу листівок золотою осінню 2000, я ще толком не розумів навіщо ми це робимо, але розумів що так треба.

За ці 10 років сталося багато всього. А я так само ходю на акції протесту і роздаю листівки.

Сьогодні о 19.00 на Майдані Не. - коли хто не зна.
polar_bird: (Default)
а ліпив я одну гарну студентську організацію в КНУ імені Тараса Шевченка. вдалося знайти для неї приміщення, ключові контакти серед викладачів, провести ряд заходів... що найдивніше, вона - ця організація - не померла одразу після мого відходу, а успішно розвивалась ще пару років, набирала масштабів... і все таки померла. коли я намагався щось там відродити, збирав типу "патріотичних" студентів - все закінчувалось одним і тим же: нічим. виглядало, вони думали приблизно так: і шо він від нас хоче? йому треба - хай і робить. і все б ото нічого, якби в КНУ існували якісь інші - успішніші - організації. а існує лише профком і студпарламент, який сходу підлизав сраку табачніку. нікому то не треба. ця "патріотична" молодь лише чекає, щоб хтось там для неї організував черговий фест у вишиванках, ну, а в перервах між фестами понудіти на тему "який хуйовий наш універ". ну, то майте те, що матимете. дістали.
polar_bird: (Default)


Свято наближається, ага. Не знаю в кого як, але в мене концентрація совкового пафосу, совкового націоналізму і совкової брехні не викликає нічого крім огиди. Мо’ варто зникнути з ЖЖ поки хвиля совєцько-антисовєцького накалу не зійде?.. Бо вже просто неприємно читати все це.
polar_bird: (Default)
Тут [livejournal.com profile] gohatto_n заспівала хвалебну оду вкрай невдалому фільму "Все освітлене", де, між іншим, зазначила "А ура-патріоти і антисеміти хай навіть не стараються - вам цей фільм точно не сподобається"

Коли я висловив конструктивні зауваження щодо недолугості кіна - вона, між іншим, відпoвіла: "Далі не бачу сенсу сперечатися, я, здається, писала застереження щодо антисемітів та ура-патріотів"

От я тепер ламаю голову: я все-таки більше антисеміт чи ура патріот? Чи йти громити синаґоґу чи просто махати національним прапором і кричати УРА!!! А може я й не те, ані друге, а щось третє? З боку-то краще видно.

[Poll #1559612]
polar_bird: (Default)


Янучари все-таки капєц які молодці. Слабкого ворога треба добивати, а не пропонувати "універсали нацєдності".

Поставили Табачника - на протест вийшло 300 осіб з 5 000 000 мешканців столиці.

Можна йти далі.

Віддали флот - на протест вийшли... Ну, хай навіть 10 000. На 5 000 000 мешканців столиці це небагато, а якщо врахувати, що подія загальнодержавна, та й людей звозили з усієї країни...

Можна йти далі.

Вводити другу офіційну мову, ставити пам’ятники Сталіну чи Чингізхану, примушувати всіх носити значок з профілем Януковича - ТА ЩО ЗАВГОДНО.

ще трохи хєрні в тому ж дусі )
polar_bird: (Default)


Це я копася у архіві та й знайшов цікавий запис 2,5 річної давності. І - що цікаво - досі саме так вважаю. Моє гасло -

ТОМУ ЩО
послідовний :)

June 2014

S M T W T F S
1234567
8910 1112 1314
151617 18192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 20th, 2017 04:24 pm
Powered by Dreamwidth Studios