polar_bird: (Полярний Птах)
Відомий російський оглядач бед_комідіан зробив розгромний аналіз популярної комп'ютерної гри - відомо ж, з повністю сталінофільської точки зору. Гру в Росії заборонили. Інший оглядач зробив дуже грамотний аналіз аналізу і вивів бед_комідієна на чисту воду



Ну і звісно - в коменти одразу ж набігли сталінські тролики, рідні брати наших бандерівських троликів. Особливо гарно в їх виконанні виглядає тема "Да как эти жыды смеют отрецать нашу пабеду над мировым злом нацызмом! Правельно их в печьках жгли!!! Нет фальсефекации истории!"

поглянути? )
polar_bird: (Полярний Птах)
Цікаво, що прізвища відповідальних за репресії в Україні не підтверджують відому думку про те, що в НКВД сиділи самі жиди. Хоча, звісно, прізвище не показник, але... Але скажімо головний кат Таджикистану мав прізвище Тарасюк :)

Originally posted by [livejournal.com profile] pgrigas at Главные враги сов. власти - грузины и белорусы
polar_bird: (Полярний Птах)
тут нещодавно була велика срачка щодо того, що один з політичних діячів однієї з партій назав Мілу Куніс "жидівкою". але слід зауважити, що є в нас інші діячі й інші партії. от одна з них видала книжку з таким от розділом



ще пара уривків )

і от лідер цієї партії написав таку от післямову



запитання: що це за партія і хто її лідер? тільки без Ґуґля відповідайте :)
polar_bird: (Default)


я от одного не розумію: якщо в будинку №42 сидить ціла масонська ложа - чому досі автор цього повідомлення живий і неушкоджений, спокійно собі викриває масонські таємниці? чи то масонська ложа якась хиленька, чи то автор представляє сили, які масонам не по зубах? чи якийсь ще варіант?
polar_bird: (Default)
оскільки в попередніх дописах мені задають багато питань - я багато риюсь Інетом у пошуках відповідей. і трапляю на дещо цікаве. наприклад, дивімося на мовні версії статті про Холокост у Львові



або про львівські погроми



якої мови ми там не бачимо?..

ну хоч невеличка стаття про Холокост в Україні є http://uk.wikipedia.org/wiki/Голокост_в_Україні

ще з наритого.

Золочівський погром
Позиція Ярослава Грицака
Ґрунтовна праця про "Українську народну міліцію" у Львові 1941
про жидівські синаґоґи та похованні в Галичині та на Закарпатті

з останнього: Рядом с синагогой находилось старое еврейское кладбище. Ходоровская синагога была уничтожена фашистами в годы оккупации. В 90-х годах Коцовский О.Т. на месте еврейского кладбища построил стадион. Он утверждал, что останки людей были вывезены и перезахоронены. Но это не соответствует действительности. Все, что мешало строительству, было вывезено на свалку.

Сейчас Коцовский О.Т. занимает пост мэра города Ходорова. И на сессии городского совета было подписано решение о ликвидации детской площадки (где ранее стояла синагога) и передачи этого участка под строительство крупного бизнес-объекта. Мы, жители Ходорова, написали заявление на имя мэра Коцовского О.Т., в котором требовали отменить данное решение. После этого люди, которые подписывали этот документ, были подвержены угрозам, напрямую и через телефонные звонки, от неизвестных людей.
polar_bird: (Default)
навздогін



які емоції у вас викликають туристичні плакати, що рекламують прекрасну квітучу Радянську Україну 1933 року?

наприклад, такий )

в мене - прямо протилежні тому, до чого закликає плакат. те ж саме з будь-якими розповідями про прекрасні досягнення радянської влади в 1930-х.

то чому мене мають тішити розповіді про "відновлення незалежності Української Держави" 30 червня 1941 року? для мене замовчувати Холокост у 1941 році - настільки ж злочинно, як і замовчувати Голодомор 1933 року. в обох випадках відбувалось знищення невинного мирного населення моєї країни - і красиві декларації чи то конституції є другорядними порівняно з людською трагедією.

я не вважаю, що всі, хто пішов до "Нахтіґалю" чи дивізії "Галичина" мали злочинні наміри - але це анітрохи не скасовує потребу пам'ятати злочини гітлерівської окупаційної влади, а не представляти ті роки як мало не відлигу.

взагалі, я хотів би щоб в наших містах люди виходили на акції пам'яті як жертв Голодомору так і жертв Холокосту. звісно, жидів у нас тепер мало, етнічні українці в більшості. сподіваюсь, колись ми доростемо до того, що етнічна належність знищених людей - це другорядне порівняно з тим, що вони були нашими-таки киянами, львів'янами, бердичівцями... це все наша українська історія, наш український біль.
polar_bird: (Default)
щиро кажучи, мене задовбало писати критику щодо бандерівського варіанту історії. але - як бачите - користувач [livejournal.com profile] shuka4 саме зараз вирішив перепостити світлини з львівського погрому.



подивитися тут

що я скажу: підписи дуже тенденційні. але світлини вражають: людей знищували лише за те, що вони народилися у "неправильній" етнічній групі. це - трагедія всього українського народу в його конституційному визначенні. і іґнорування цієї трагедії (в тому числі так, як це зроблено у фільмі "Нескорений") - злочин проти українського народу та України.

мо' я занадто вразливий - але для мене вулиці Львова назавжди асоціюватимуться із цим видовищем: львів'яни вбивають львів'ян. хочете вірте - хочете ні, але серед моїх предків я не знаю жодного жида, лише українців і - по бабусиній лінії - москалів. але в цій ситуації міліцаї з тризубами у посвідченнях ажніяк не мої герої. з задоволенням би пустив подібним катам цивільних людей кулю в лоба.

так, з цього моменту в моєму блозі починає діяти бан за тупість. все буде демократично, але суворо. слава Україні!
polar_bird: (Default)
Ізраїльський журналіст Шимон Бріман написав статтю Еврейская жизнь в «логове» Бандеры. Я розумію його біль, розумію чому він пише

Видимо, это моя внутренняя психологическая проблема еврея и историка — не могу избавиться от мыслей, что вот эта милая официантка в кофейне XVIII века может быть внучкой полицая. А вот этот вежливый хлопец, обедающий в «Жидивський кнайпи» на Староеврейской улице и с искренним интересом слушающий идишские песенки, может быть внуком столяра, который 30 июня 1941-го радостно встречал вермахт во Львове и палками загонял избитых еврейских женщин во двор тюрьмы на Лонцкого для разборки трупов зэков, расстрелянных впопыхах энкавэдистами.

Але я не можу погодитися з таким підходом до нашої спільної історії. Річ у тім, що ми - і я, і Шимон - народилися в Україні. Так що трагедія Холокосту в місті Львові як і в будь-якому іншому місті, містечку це селі України - наш спільний біль. Не варто ділити жертв страшної війни на "ваших" і "наших", так само як не варто ділити катів.

"Вони" - це власне ті, які ділили. Ті, які знищували людину лише за те, що вона народилась в "неправильній" етнічній групі. Не варто повторювати цю помилку.

Завершу цей свій коментар цитатою зі спогадів учасника українського визвольного руху Данила Шумука.

— Ніцшівська надлюдина по суті є антилюдиною, тому кожна шануюча людей і себе людина ставиться до антилюдей з огидою. На ту антилюдяну філософію Ніцше фашисти сперли свою ідеологію. А практичне застосування її в житті — це є злочин. Гори розстріляних і спалених людей — це філософія Ніцше, наочна дія тих ніцшовських « надлюдей » — сказав я.
— А в Луцьку, у тюрмі, без слідства й суда розстріляли тисячі людей також антилюди ? — з докором сказав Володимир.
— Так, це зробили також антилюди, — сказав я. — І в Домінополі розстріляли поляків такі ж самі антилюди. Нормальні люди такого робити не можуть.
polar_bird: (Default)
Тут один невиліковно хворий на інтеґральний націоналізм звів чергову дискусію до ось такого:

"Так, я гордий, що я - українець. Маю й інші підстави пишатися. Але це - головна. І пишаюся саме тому, що мої предки були такими, як запорожці, герої Крут та Українська повстанська армія. Так, вони програли, але завдяки ним нам не соромно, що ми - УКРАЇНЦІ!
А Ви й тим не похвалитеся, бо Ваші предки мешкали в брудних гетто, були результатом близькоспорідненої злучки, практикували гомосексуалізм,приносили в жертву дітей, щоб з їхньою кров"ю спожити душу, обкрадали й дурили людей, а в минулому столітті уславилися кривавим большевизмом...
"

Картинка для привернення уваги:



Цікаво, як деякі особи люблять хизуватися подвигами предків! Якщо ти невдаха, який не досяг нічого у житті - пишайся тим, що твої предки були запорожцями! Навіть якщо й не безпосередньо твої, то принайні предки когось там із твоєї Нації!

Гадаю, що якби сіонізм був таким, як наш інтеґральний націоналізм - то держава Ізраїль так би й не постала. Бо пишатися подвигами когось там сотні років тому - це легко, а от будувати свою державу - значно важче.
polar_bird: (Default)
Якщо спробувати її зафотати - починає бігти і кричати щось типу: "Жиди! Как же ви дасталі!"



Звісно, жиди не можуть втриматися від спокуси зафотати її ще раз

polar_bird: (Default)
ізраїлька точка зору (російські субтитри)

polar_bird: (Default)
Ідеальний конфлікт для журналіста - це коли явно поганий хлопець пресує миролюбивого і добре йому відомого слабака.



Why Some Conflicts Are Ignored

Почему некоторые конфликты игнорируются

June 2014

S M T W T F S
1234567
8910 1112 1314
151617 18192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 08:00 am
Powered by Dreamwidth Studios