Птах читав "Оглядача",

останні статті Коробової. Виглядало, в країні відроджувався кучмізм, тільки вже під патронатом нового ґаранта. Настрій у Птаха був песемістичний і водночас бойовий.

- А у нас окала садіка знаєш каму памятнік? - спитала сестричка.

- Кому, - байдуже відповів Птах.

- Михайлу Грушевському!

- Ти хоч знаєш хто це такий?

- Перший Президент незалежної України! - відповіла сестричка.

- Ніхрінасобі... - прошепотів вражений Птах. Настрій одразу ж поліпшився.

- А де "дай п'ять"? - здивувалась сестричка...

Сірьога-2

(Сірьога-1 тут)

Поїзд серед ночі, біля/ Міста, села все одно/ Варена людська цибуля/ Тут i отам и оно...

Потяг долав кілометри на шляху від Києва до Мінська. Я, розігрітий пляшкою шмурдяка, стояв у черзі до туалету.
Сірьога спитав щось про чергу і запропонував випити бальзаму.
Я не відмовився, бо людина із западенським акцентом у Мінському потязі - це мало бути цікаво.
Сірьога з Ковеля.
Власне, народився він під Вільнюсом, мати його місцева, але не литовка.
Там, під Вільнюсом у селах взагалі не литовці, а хто такі - вони й не знають.
Після краху Есесерії вони переїхали до Ковеля, на родіну батька.
Сірьога голосував за Януковича.
Цікаво, думаю, чому в поїздах мені постійно трапляються сірьоги-януковичіанці? До чого б це?..
А чого, питаю.
А я теж сидів, каже, недовго, за крадіжку мопеда у Ковелі.
І при Януковичі був би порядок. Не те що зараз.
Так, кажу, але ж це був би порядок для них. Розумієш, Сірього, не для нас той порядок!
Зрештою, до кінця пляшки, я його, здається переконав.
Він же хоче жити так, як у Литві, а не як на Донбасі. Він знає і може порівняти, як воно. На відміну від багатьох...
Пишу ці рядки й гадаю собі: нема все-таки порядку в Ю-Ей. Чи - вже є, тільки знов не наш?

Так! Це твоя Батьківщина/ Де не по-твоєму так...