Welcome to the hotel Соборність

[polar_bird]

Одного разу галичани вирішили, що вони - українці. Не русь чи русини, а саме - українці. Не знаю, де вперше вигадали саме цей етнонім, по який бік Збруча, але факт: через кількадесят років еліта галицьких українців підписала Акт Злуки з елітою наддніпрянських українців.

Наступного ж року останні продали перших Пілсудському.

Ну гаразд-гаразд, я щось перебільшую. Вибачте. Отже, українці Австрії зважились на таку собі авантюру: геть від всієї цієї Європи з її ворожими Віднями та всілякими там Зальцбургами - вперед до козацької вольниці, до степів, кар'єрів, териконів, до шахт Донбасу, до мужніх синів Єнакі... Ой, вибачте, захопився.

Аки Злуки було схвалено в готелі "Австрія". Оскільки підавстрійські українці вирішили від Австрії тікати подалі, готель перезвали на "Одеса". Потім польська влада назвала його "Варшавою", а зараз він таки "Дністер".



Хоча "Єнакієво" йому б теж пасувало.

Детальніше про споруду можна прочитати на Вікіпедії. А я тим часом розповім свої враження. Отже.

Вперше я опинився в цій споруді в 2005 році. Вона мене вразила, хоча про її історичну роль я не здогадувався. Я подумав, що тут найкраще знімати такий постсовковий апокаліптичний фільм жахів.



Річ у тім, що перед тим мені тиждень пощастило жити в угорських готелях. Контраст разючий: ці давнофарбовані дерев'яні дошки на підлозі, ці бухі командіровочні з гуцульських лісгоспів, цей скрипучий ліфт, обригані туалети!



Ось так виглядав номер



Коридор



Сходи



А ось дівчинка намагається викликати ліфт



Кафе на першому поверсі





Більшого совка важко уявити



Ну, хіба що



Але це трохи не в тему.

Який же висновок з історії готелю "Австрія" та його сучасності? Не знаю навіть. Вирішуйте самі.

Єдине що - на Австрію чи Угорщину цей готель тепер і близько не схожий. А от на Челябінськ чи Тюмень - запросто. Можна сказати, проведений в цих стінах експеримент відбувся успішно...

Comments

[nokrav.livejournal.com]

Те, що наддніпрянці продали галичан полякам, - то був акт гуманізму.
Бо це були різні реалії. Наддніпрянці мали причини воювати з росіянами і не мали таких причин з європейцями, але все ж таки уявляли, що таке європейці.
Галичани мали причини воювати з європейцями і не мали з росіянами, але вони зовсім собі не уявляли, що таке росіяни.
Тепер, коли вони знають, що це таке, - плюються отрутою, від якої плавиться криця. Східніше Збруча такого нема.
Сучасний стан готелю "Дністер", - прямий наслідок невігластва галицької еліти і суспільства загалом початку ХХ ст. Неймовірна плата за історичні помилки, маленьких шматочком якої є совєцьке нутро австрійської будівлі.
В студентські роки я вірив, що ще за мого життя Європа буде закінчуватися на Хуторі Михайлівському. Але ні. Вона закінчується в Чопі. Як завжди і було, +-100 км. Для того, аби Європа дісталася хоча б Дніпра, тут мають бути німецькі чи австрійські поліцаї.

[polar-bird.livejournal.com]

є складніший шлях - творити нову дієву еліту. але він дуже складніший.

[nokrav.livejournal.com]

Якось я їхав потягом з Чопа до Києва. У сусідньому купе їхав іноземець, очевидно, з перекладачем. Цей іноземець довго дивився у вікно на краєвиди, що після Угорщини видавалися не дуже радісними, а потім сказав: "Ukraine needs a righteous man". Але де його взяти і як привести до влади?

[polar-bird.livejournal.com]

спочатку хоча б середовище створити треба. дієве, критичне, і що важливо, самокритичне.