Welcome to the hotel Соборність

[polar_bird]

Одного разу галичани вирішили, що вони - українці. Не русь чи русини, а саме - українці. Не знаю, де вперше вигадали саме цей етнонім, по який бік Збруча, але факт: через кількадесят років еліта галицьких українців підписала Акт Злуки з елітою наддніпрянських українців.

Наступного ж року останні продали перших Пілсудському.

Ну гаразд-гаразд, я щось перебільшую. Вибачте. Отже, українці Австрії зважились на таку собі авантюру: геть від всієї цієї Європи з її ворожими Віднями та всілякими там Зальцбургами - вперед до козацької вольниці, до степів, кар'єрів, териконів, до шахт Донбасу, до мужніх синів Єнакі... Ой, вибачте, захопився.

Аки Злуки було схвалено в готелі "Австрія". Оскільки підавстрійські українці вирішили від Австрії тікати подалі, готель перезвали на "Одеса". Потім польська влада назвала його "Варшавою", а зараз він таки "Дністер".



Хоча "Єнакієво" йому б теж пасувало.

Детальніше про споруду можна прочитати на Вікіпедії. А я тим часом розповім свої враження. Отже.

Вперше я опинився в цій споруді в 2005 році. Вона мене вразила, хоча про її історичну роль я не здогадувався. Я подумав, що тут найкраще знімати такий постсовковий апокаліптичний фільм жахів.



Річ у тім, що перед тим мені тиждень пощастило жити в угорських готелях. Контраст разючий: ці давнофарбовані дерев'яні дошки на підлозі, ці бухі командіровочні з гуцульських лісгоспів, цей скрипучий ліфт, обригані туалети!



Ось так виглядав номер



Коридор



Сходи



А ось дівчинка намагається викликати ліфт



Кафе на першому поверсі





Більшого совка важко уявити



Ну, хіба що



Але це трохи не в тему.

Який же висновок з історії готелю "Австрія" та його сучасності? Не знаю навіть. Вирішуйте самі.

Єдине що - на Австрію чи Угорщину цей готель тепер і близько не схожий. А от на Челябінськ чи Тюмень - запросто. Можна сказати, проведений в цих стінах експеримент відбувся успішно...

Comments

[idegen.livejournal.com]

як-як вони там продали денікіну, прошу уточнити?

[polar-bird.livejournal.com]

мається на увазі, певне, "Васильківська катастрофа".

поправка:

Наслідком цього 17 листопада в Одесі сталося підписання сепаратного договору між УГА та Збройними силами Півдня Росії; Галицька армія переходила на бік Добровольчої армії, але не могла бути використаною проти Армії УНР, передбачалося, що протягом 17-30 листопада вона зосереджується на лінії Козятин-Вінниця-Іллінці-Оратів-Погребище; займає і боронить район Бердичева; її штаб розміщується в Умані; тилові установи дислокуються в Христинівці, Ольгополі, Вознесенську, Миколаєві; санітарні установи з хворими і пораненими залишаються на місці; галичани зберігали внутрішню автономію та невтручання білих у питання призначення командного складу, січові стрільці не були визнані частиною Галицької армії, галицький уряд продовжував свою діяльність, вирішення політичних питань відкладалось на майбутнє.

[plauntago.livejournal.com]

Угу. Наддніпряці теж були далеко не безгрішними (дії Винниченка взагалі на межі прямої зради), але що закинути є загалом всім. На жаль.

[plauntago.livejournal.com]

Я про так звану "зраду галичан", коли вони осінню 1919 року перейшли на сторону Денікіна з умовою, що проти військ УНР їх не будуть ставити.
Борис Антоненко-Давидович зокрема у своїх спогадах з гіркотоюю писав, що галичани, які жили разом з поляками перейшли на сторону росіян, а наддніпрянці, що дореволюції жили з росіянами - на сторону поляків, бо "дарма, що чорт - аби не москаль".