важка читанка

другий день перебуваю під враженням від розповіді про Голокост у Львові. В принципі, я вже читав про це, але зазвичай не більше пари абзаців. Зайвий раз підтверджується моє відчуття Львова як позиченого міста, в тому числі й в тих, кому ми вже ніколи не зможемо повернути борг...

це потрібно знати. винищення львівських жидів

што ета вєсна са мной дєлаєт...

от, віршик написався...

Згадалось: ще багато зим
Тому. Весна така ж от ніби
Внизу був продуктовий магазин
Ранковий простір пахнув свіжим хлібом

Минали дні народження, але
Усе було статичне й майже вічне,
І місто Київ ще таке мале
Таке домашнє, й зовсім нестоличне.