Лицарі Чину

 

В отношении Западной Украины в самом деле есть стойкие стереотипы, но и сама Украина подливает масла в огонь. Вот один пример. На этой неделе в Ивано-Франковске планируется очередная акция националистов—они будут сжигать книжки в центре города. Книги коммунистического содержания на русском языке. И вот я думаю: это же такой благодатный материал для российских телекамер… То есть националистами многое делается для углубления и укрепления стереотипов.

З інтерв'ю Юрія Андруховича "Огоньку"

Пригадую селище Славсько Сколівського району Львівської області, серпень 1992 року. Біля турбази "Динамо" місцевий продає сємочкі. До нього приходить син, дає новенький підручник російської мови. Торовець рве з нього сторінки і загортає покупцям насіння.

Відпочивальники з сусідньої кімнати збирали ті сторінки по поверху і по них вчили сина читати.

А ще на тій же базі відпочивали хлопці з якоїсь львівської націоналістичної організації. Вони ходили в їдальню строєм і молились перед їжею. А ще щоранку співали гімн, піднімаючи прапор перед базою.

Одного разу на базу приїхали ізраїльтяни в "Ікарусі". Це були якісь школярі. І от львівські пацани вирішили дати їм рішучий бій: ми дивились з балкону як ці Лицарі Чину кидали камені навздогін "Ікарусу". Перемога над школярами-окупантами була ще однією славетною сторінкою сучасного націоналістичного руху.

Потім біля Народного Дому в центрі Славська було написано, що вони вбили нашого Христа.

Це я до чого? До Маршу на Покрову, звісно. Приємно дізнатись що Лицарі Чину нікули не зникли, дехто навіть відзначився в коментах.

Під містечком Берестечком змовкли вже литаври...

Найгарніша світлина літа:



( Ще світлини з мандрівки до місця битви під Берестечком )