![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Для привернення уваги - ось вам Сашко Лірник із його коронним аргументом

А ось передісторія. Санін зняв фільм про розстріляних кобзарів. Купа сайтів передрукували практично ідентичний текст.
Картина розповідає про події 1930-х років, драматичні часи індустріалізації, колективізації, Голодомору та знищення інтелігенції. Зокрема, у сюжет увійшов реальний факт 1934 року, коли всіх кобзарів і лірників етнографічна комісія Академії наук УРСР запросила на з'їзд до Харкова з нагоди Республіканської олімпіади міста і села. Насправді ж більш ніж 200 музикантів завезли до лісу, де розстріляли.
Тим часом Вікіпедія нарахувала всього 82 бандуристи, зниклі за більшовицької влади. Тобто, не на сумнозвісному з'їзді, а взагалі, в усіх репресіях включно з Голодомором. Дивно, правда?
Етнографічна комісія (ліквідована ще в 1933 році) буцімто запрошує аж 200 кобзарів - і вони зникають. Навіть сліду нема. Цікаво ж знайти правду, попитати людей знаючих. Але виявилось, що замість пояснити - вони реагують більш ніж гостро.



Ось така в нас нтіліґенція, ось таке в неї ставлення до людей, що хочуть дізнатися правду. Чи дивно що в такого народу президент - Янукович?..
ПС. ось ще один штришок до портрету

ППС. щойно помітив, що фейсбук згорнув коментар з анекдотом. а анекдот такий:
"В робітничому клубі - лекція про будівництво соціалізму. Лектор: "За останні роки в нашому місті коло мосту збудовано десять нових багатоповерхових будинків для пролетарів!" Робітник: "Я щодня ходжу через міст, бачу там тільки кілька старих бараків..." Лектор: "А ви, товаришу, менше дивіться. ГАЗЕТИ ЧИТАТИ ТРЕБА!"

А ось передісторія. Санін зняв фільм про розстріляних кобзарів. Купа сайтів передрукували практично ідентичний текст.
Картина розповідає про події 1930-х років, драматичні часи індустріалізації, колективізації, Голодомору та знищення інтелігенції. Зокрема, у сюжет увійшов реальний факт 1934 року, коли всіх кобзарів і лірників етнографічна комісія Академії наук УРСР запросила на з'їзд до Харкова з нагоди Республіканської олімпіади міста і села. Насправді ж більш ніж 200 музикантів завезли до лісу, де розстріляли.
Тим часом Вікіпедія нарахувала всього 82 бандуристи, зниклі за більшовицької влади. Тобто, не на сумнозвісному з'їзді, а взагалі, в усіх репресіях включно з Голодомором. Дивно, правда?
Етнографічна комісія (ліквідована ще в 1933 році) буцімто запрошує аж 200 кобзарів - і вони зникають. Навіть сліду нема. Цікаво ж знайти правду, попитати людей знаючих. Але виявилось, що замість пояснити - вони реагують більш ніж гостро.



Ось така в нас нтіліґенція, ось таке в неї ставлення до людей, що хочуть дізнатися правду. Чи дивно що в такого народу президент - Янукович?..
ПС. ось ще один штришок до портрету

ППС. щойно помітив, що фейсбук згорнув коментар з анекдотом. а анекдот такий:
"В робітничому клубі - лекція про будівництво соціалізму. Лектор: "За останні роки в нашому місті коло мосту збудовано десять нових багатоповерхових будинків для пролетарів!" Робітник: "Я щодня ходжу через міст, бачу там тільки кілька старих бараків..." Лектор: "А ви, товаришу, менше дивіться. ГАЗЕТИ ЧИТАТИ ТРЕБА!"
no subject
Date: 2013-01-16 05:08 pm (UTC)а другий лінк гарний.
Є.Кедровська, пенсіонерка, у 1930-ті роки працювала бібліотекаркою: “У 1934-1935 роках по Харкову пройшли чутки, що відбувся кобзарський зліт, кобзарів вивезли з Харкова і кинули до яру, де вони й загинули... Кобзарям нібито сказали, що їх везуть до Москви ще на один зліт і що нібито трапилося це в дорозі”.
В.Вовк, пенсіонерка, в минулому – вчителька: “Кобзарів я любила з дитинства. Їх можна було частенько бачити в Харкові. А в середині 30-х зовсім не стало. Ходили чутки про якийсь кобзарський з’їзд, куди нібито звезли кобзарів з усієї України, а потім повбивали”.
А.Парфиненко, харківський кобзар: “За сталінським наказом забирали всіх. Були облави на базарах. Забирали багато інвалідів, були й кобзарі там. Була одна сім’я: Прокіп Маловічко, жінка Мотря і троє дітей, всі дуже гарно співали. Жили вони в селищі Амур під Дніпропетровськом. Вночі їх забрали, навіть не сказали, що їм брати – чи харчі, чи якийсь одяг, - повантажили в ешелон, де багато вже було кобзарів з інших міст України. Очевидячки, цей ешелон ішов із самого Києва. Доїхали вони до Харкова, там приєднали до них ще багато кобзарів. За деякими підрахунками, було їх 337. Доїхали кобзарі і всі ті, котрих забрали у Дніпропетровську, до Москви, їх направили в Сибір. Довезли до якогось невідомого місця, де зовсім не було ніякого житла. Безумовно, там уже була хурделиця, морози були. Всі люди роздягнуті, без одягу – без нічого. Міліція скинула їх із состава на поле. З одного боку стояли провідники, а з другого – міліція, і так ніхто з них не міг потрапити назад у потяг. Осталися вони і майже всі загинули. Але Мотря Маловичиха не загинула. В неї живим залишився наймолодший син. Вони якось добралися до житла, ходили по хатах, просили хліба. Так добралися в Україну. Але до свого рідного дому прийти боялися, бо якби воно додому прийшли, то все одно їх би вбили. Бо те, що робилося, було під великим секретом, і ніхто цього знати не повинен”.
Отже, конкретні арешти і репресії призвели до чуток про "розстріляний з'їзд" - я так розумію.
no subject
Date: 2013-01-16 07:06 pm (UTC)no subject
Date: 2013-01-17 08:13 am (UTC)no subject
Date: 2013-01-17 09:13 am (UTC)no subject
Date: 2013-01-17 09:36 am (UTC)