користувач deratisator нагадав мені про такого оунівського діяча, як Петро Мірчук

[polar_bird]

читаю, зокрема, й таке.

Опорою для большевицьких партизан на Поліссю й Волині стали - польські колоністи.

Здавалось би, що боротьба польського народу в час другої світової війни повинна була скеруватись проти німців та проти большевиків, які в вересні 1939 р. спільно зліквідували існування польської держави. На польських теренах так воно, можливо, й було. Але не на українських теренах, окупованих колись Польщею. Тут польські колоністи повели боротьбу всіми засобами проти місцевого українського населення; коляборуючи в тому відверто з німцями, зокрема з німецьким гештапом, та з большевиками. Поляки пляново розділили між собою ролі: одна їх частина як"фольксдойчі'" вислуговувалась німцям, працюючи в німецькій окупацїйній адміністрації, в політичних відділах "шуцманшафтах" головно ж як завідувачі згадуваних "лігеншафтів", а другі творили тайні гуртки "пляцуфкі" нібито для боротьби проти німців, а в дійсності для ліквідування в співпраці з большевиками українського самостійницького руху. Таким способом наносили поляки дошкульні удари українському населенню з двох сторін: члени "пляцуфкі", місцеві польські колоністи, знали українське населення і тому бували особливо небезпечними стаючи до диспозиції червоних банд як інформатори й провідники в винищуванні українського свідомішого елементу; а знов же польські "фольксдойчі" негайно спрямовували німецькі відплатні акції за діяльність большевицьких партизан проти українського населення. Міцніші "пляцуфкі" зорганізували поляки в місцевостях: Іванова Долина, Степанська Гута, Пшебраже, Засмики, Антонівка. Деякі "пляцуфкі", не зриваючи фактичної співпраці з большевицькими партизанами, співпрацювали одночасно з німцями, які радо давали їм зброю вірючи, що вона буде вжита проти червоних партизан. Вдійсності ж поляки використовували одержану від німців зброю на те, щоб переводити бандитські напади на українські села. В висліді такого стану багато українських осель було знищено большевицькими партизанами та польськими боївками з "пляцувок", весь дорібок селянина був пограбований, а багато старших людей, жінок і дітей було помордованих червоними та червонобілими бандитами. Інші знов оселі стрічала така сама доля з рук німців, яких насилали на українських селян польські "фольксдойчі".

(...)

В такій ситуації провід українського підпілля признає слушність критичним заввагам про нереальність одночасного переходу до масового збройного спротиву на всіх теренах і дає краєвим проводам вільну руку в виборі форм боротьби відповідно до місцевої ситуації. А що на Поліссі, як видно з поданого з'ясування ситуації, потреба негайного переходу до збройної партизанки була найпекучішою, тому й повстає тут саме перший відділ Української Повстанської Армії.

В подібному положенні як Полісся була й сусідня Волинь. Тому й тут вже осінню 1942 р. повстає сотня Української Повстанської Армії під командою сотн. Довбешки-Коробки (правдиве назвисько Перегійняк, уродженець Волині, визначний член ОУН).

http://lib.oun-upa.org.ua/mirczuk/r103.html

розгляньмо цю ситуацію докладніше. Перегійняк... якось не дуже по-волинськи звучить. перевіряємо у Вікіпедії і бачимо:

Григорій Перегіняк. Народився 8 січня 1908 року в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області. Був засуджений поляками за замах на староугринівського солтиса Ільківа - прислужника окупантів та приналежність до ОУН на довічне ув'язнення (вбивство провокатора), деякий час перебував у в'язниці «Святий Хрест» (Вронки, Келецького воєводства, Польща) разом із односельцем Степаном Бандерою

навіщо галичанина, земляка Бандери, називати "уроженцем Волині"? може, щоб продемонструвати ніби "місцеву ініціативу"?

йдемо далі.

Тут польські колоністи повели боротьбу всіми засобами проти місцевого українського населення; коляборуючи в тому відверто з німцями, зокрема з німецьким гештапом, та з большевиками.

Перепрошую, а жодні українці з німцями коляборували не відкрито. Не було такого. "Нахтіґалю" не було, поліційних батальйонів не було, взагалі - жодної коляборації. "привіт Творцеві і Вождеві Німеччини А. Гітлерові, привіт славній німецькій непобідній армії" - цього теж не було. Гарненько.

йдемо ще далі.

коли повставали "пляцуфки"? скажімо. про Пшебраже польська Вікіпедія пише

W Przebrażu samoobrona powstała samorzutnie w marcu 1943 r. pod wpływem doniesień o nasilających się mordach na ludności polskiej dokonywanych przez nacjonalistów ukraińskich. Początkowo oddział mający bronić kolonii w razie napadu liczył 25-30 ludzi.

то як - березень 1943, чи задовго до жовтня 1942? якщо "потреба негайного переходу до збройної партизанки була найпекучішою" восени 1942 року, то "бандитські напади на українські села" з "пляцувок" мали відбуватися регулярно щонайменше з літа 1942 року, чи не так?

підкажіть мені будь ласка такі факти. а то дуже схоже на те, що Петро Мірчук банально набрехав.

ну і про Гуту Степанську є ретельний переклад спогадів поляків ось тут

http://www.ji.lviv.ua/n28texts/spohady-pol.htm

зокрема У Гуті діяла – ославлена на цілу Волинь – самооборона, щось на зразок партизанського підрозділу. Їм було далеко до цієї назви. Це була група без доброго одностайного керівництва, розсварена, погано озброєна; люди здібні, із чистим сумлінням, але без дисципліни.

схоже, комусь дуже хотілось постфактум показати повсталі напочатку 1943 року розрізнені загони самооборони як частину диявольського плану добре організованого польського населення ( поголовно було "колоністами", які "пляново розділили між собою ролі"). пропаганда така пропаганда...

Comments

[zhouck.livejournal.com]

Про коханих поляків:
http://fon-eichwald.livejournal.com/47716.html
Польские партизаны и национальный вопрос
Евреи в межвоенной Польше считались в глазах "правых" агентами Советского Союза; большевиками по рождению, если можно так выразиться. Это вкупе с обычным для Польши антисемитизмом дало во время войны очень неприятные плоды.

Занятная статья на эту тему лежит вот здесь: http://www.lechaim.ru/ARHIV/220/romanovskiy.htm. Приведу несколько цитат, чтобы было понятно, о чём речь.

"...Парадоксально то, что Армия Крайова, поставившая задачей объединить под своим контролем все партизанские силы страны и в результате превратившаяся в конфедерацию нескольких армий, признававших авторитет Польского правительства в изгнании – собственно Армия Крайова, умеренно левые Батальоны Хлопске (Крестьянские батальоны), крайне правые Народове Силы Збруйне (Национальные вооруженные силы) и некоторые другие, – ни разу не попыталась подчинить себе на том же основании еврейские партизанские отряды. Это произошло не потому, что военно-политические цели еврейских отрядов казались офицерам АК более чуждыми ее целям, нежели цели левых БХ или антидемократических НСЗ. Причиной этого был крайний национализм и антисемитизм".

Дальше - больше:



"...У евреев в лесах оказалось слишком много врагов; врагами были не только немцы, польская «синяя полиция», или «Остлегион», составленный преимущественно из советских военнопленных, но и, с конца 1942 года, «братья по оружию» – польские антинемецкие отряды. Решительно все еврейские партизанские отряды 1942–1944 годов воевали на два фронта – и против немцев, и против польских националистических формирований. Наиболее враждебны евреям были правые Народове Силы Збруйне – члены НСЗ не колеблясь убивали всех евреев, встреченных ими в лесах или деревнях; в некоторых случаях отряды НСЗ шли на мировую с немцами, чтобы ликвидировать «еврейские банды» в лесу. Отношение к евреям основной АК было немногим лучше. Хотя в период подготовки восстания в Варшавском гетто между руководством АК и Боевой организацией евреев было заключено соглашение о сотрудничестве, которое как будто должно было оградить отряды БОЕ от нападений АК, оно сплошь и рядом нарушалось. Приказ № 116 нового командующего АК генерала Бор-Коморовского от 15 сентября 1943 года был истолкован местными командирами как приказ подавлять еврейские отряды:

Хорошо вооруженные банды бесцельно шатаются по городам и деревням, нападают на имения, банки, торговые и промышленные предприятия, дома и фермы. Грабежи часто сопровождаются убийствами, которые совершаются советскими партизанами, скрывающимися в лесах, или просто разбойными бандами. В нападениях принимают участие мужчины и женщины, особенно еврейки. Я уже издавал приказ местным командирам в случае необходимости применять оружие против этих грабителей и революционных бандитов".

И резюме следует такое:

"Еврейским партизанским отрядам пришлось выдержать столько же боев с АК, НСЗ и БХ, сколько с немцами и их помощниками. В грубом приближении, от рук АК и подчиненных ей сил погибло столько же евреев, скрывавшихся в лесах, сколько и от рук нацистов".

Картина вырисовывается неприятная. Некрасивая, я бы сказал. В Советском-то Союзе только сразу после оккупации громили евреев понемножку, а здесь - прямо во время войны, конкурируя с врагом... Нехорошо.

[polar-bird.livejournal.com]

"Причиной этого был крайний национализм и антисемитизм" - на жаль, так і було. як і у випадку ОУН(б).
що це доводить?

хіба те, що ОУН(б) перейняла найгірші риси міжвоєнної Польщі. її метою була не принципова інакша держава, а така сама, тільки щоб в ній всіх дрючили не польські, а українські націоналісти. хіба ні?

[zhouck.livejournal.com]

Це показує, що якби поляки мали сильніші позиції на кресах всходніх, то різали б вони УПА нещадно, як різали гебрейські загони самооборони. І вся ненависть УПА до поляків не з’явилася сама по собі, а виникла через прагнення поляків використати ЗУ як лебенсраум для польського народу.

[polar-bird.livejournal.com]

знов підміняємо поняття "АК" і "поляки"? конкретно на Волині полське населення було в абсолютній меншості. ну, звісно ж, можна вигадати собі виправдання, що всі поляки - це такі крапельки єдиної надістоти, які просто "пляново розділили між собою ролі" і діяли як єдиний механізм.

так і Голодомор можна виправдати, і злочини ЧК. мовляв, частина українців пішла в націонал-комуністи, частина, в махновці, частина за кордоном випрошувала прихильність Антанти, а ще одна - вобвала в армії УНР. ну чим не "пляново розділили між собою ролі"?

[zhouck.livejournal.com]

АК — це не самопроголошена УПА, а армія визнаного еміграційного уряду. Тобто АК — армія Польщі (2-ї Речі Посполитої). Звідси АК == поляки (як політична нація).
АК — це герої нинішньої Польщі, офіційно (а не як УПА)
АК — це частина польської державної ідеології (а не як УПА)

І що ж ми бачимо? А те, що АК (поляки) різали на землях, де мали вплив, своїх ворогів не гірше за нацистів.

Тобто тут у вас ніяк не вийде займатися єзуїтством — АК — це не окремі поляки, а представники польської держави.

[polar-bird.livejournal.com]

> Звідси АК == поляки (як політична нація).

тобто всі українці, білоруси, поляки, жиди, які мали паспорти Республіки Польща.

[krutyvuss.livejournal.com]

Швидше ті, які визнавали себе поляками і польський уряд.

[polar-bird.livejournal.com]

польські комуністи враховуються? а соціал-демократи? а просто аполітичні люди, яким уряд по цимбалах?
а українці, яким за Польщі жилося суттєво краще, ніж по її падінні (таких теж було чимало)?

"Населення не є монолітним"

[krutyvuss.livejournal.com]

звичайно.

[oksana107.livejournal.com]

а то дуже схоже на те, що Петро Мірчук банально набрехав.
--
так Пташе, набрехав! Для того він 3 рокі відсидів в концтаборі, щоб потім брехати.

Скажи, а ти тількі спогади поляків читаєш, чи може і українців?
http://poliskasich.org.ua/?p=298

[polar-bird.livejournal.com]

> Для того він 3 рокі відсидів в концтаборі, щоб потім брехати.

а що, хто сидів у концтаборі = автоматично говорить правду?

ви готові визнати абсолютною правдою спогади всіх жидів, що пройшли крізь концтабори?

[oksana107.livejournal.com]

а до чого тут спогади? Мірчук має історичну освіту.
1969 року отримав звання доктора філософії Українського вільного університету в Мюнхені.

[polar-bird.livejournal.com]

ви готові вірити всім особам з концтабірним минулим?
ви готові вірити всім особам з історичною освітою?
ви готові вірити всім особам з концтабірним минулим та з історичною освітою?

---

а по суті-то заперечень у вас нема.

[raw-stick.livejournal.com]

Суто методологічно: на якій підставі польським спогадам, як і даним польської Вікіпедії більша довіра, ніж спогадам українським? І ті, і ті заангажовані, тому "в лоб" їхній інфі довіряти не можна.

[polar-bird.livejournal.com]

давай українські спогади!

ну щось типу "Наша родина мешкала на самому краю лісу, за яким починалось польське село Пшебраже. Вже з весни 1942 року поповзи чутки: поляки організовують "пляцуфку". В червні перші напади: вирізано сім'ю Охрімчуа Миколи, на стіні лишили напис "то вам, курви, Віольна Украіна!" До вересня 1942 року було вбито 15 українстьких родин..."

[krutyvuss.livejournal.com]

Все брешуть казав дохтур Гауз:
http://ua-pl.livejournal.com/17518.html

[polar-bird.livejournal.com]

так і є. Володимир-Волинський надто близько до переважно польських територій - тому там постраждав значно більший відсоток українців. фактично, тут УПА не могла захистити українське населення.

саме тому безоглядна "акція нищення поляків" - це злочин не лише проти етнічних поляків, але й проти етнічних українців, яких підставили під польську помсту. щоправда, тут мені дехто може дорікнути: мовляв, "чистка поляків" була помстою за те, що на Волині не було українських шкіл. так їх і за царя тут не було, і взагалі шкіл за царя було малувато.

до речі, українські школи все-таки існували. У жовтні 1933 р. крайовий провід ОУН повідомляв: «У селі Зидичині ... діти активно виступили проти польської школи. Зажадали української мови, української історії та українських пісень. Відмовилися говорити польською мовою, рвали польські книги, усували герби й портрети. До школи прийшла поліція, проводила слідство, погрожувала в’язницею. Незважаючи на ці залякування діти не бояться. В результаті їхніх рішучих дій навчання проводиться винятково українською мовою»

що б зробили з такими школярами того самого 1933 року в сусідній Житомирській області? питання риторичне.

політика знищеної кілька років тому польської держави не може бути підставою для жодної помсти цивільному населенню. а от тотальна "акція нищення" неодмінно викличе помсту, яка бумерангом вдарить по українцях. не варто думати, що цього не розуміли бандерівці: просто українцями Прибужжя пожертвували як пішаками.

[krutyvuss.livejournal.com]

Убивали беззбройних обидві сторони. Не має значення хто почав. У будь-якому випадку це неприпустимо.
Звинувачувати тільки одну сторону, це перекручувати історію.

[polar-bird.livejournal.com]

для мене в даній історії основне питання - це роль армії, яка містила в своїй назві слово "Український", мала за символи синьо-жовтий прапор і тризуб, ставела за мету незалежність України, а також є претендентом на те, щоб стати частиною офіційної державницької традиції моєї держави.

саме тому я найбільш критично розглядаю дії цієї армії, зокрема й такі, які є злочинними щодо цивільного населення.

[polar-bird.livejournal.com]

пс. там не було "обидвох сторін". сторін було кілька, зокрема мельниківці і бандерівці - різні "сторони". а цивільне населення - це зовсім інша "сторона".

[krutyvuss.livejournal.com]

Тобто цивільні українці і поляки разом боролися проти УПА і АК?
Дійсно, сторін було безліч. Часто одна людина була в кількох іпостасях. Для цього і потрібен контекст. Це як у фізичній задачі бачити всі вектори сил.

[krutyvuss.livejournal.com]

Описувать бійку, де зазначити як одна сторона била, а про іншу мовочок?
УПА вже є частиною історії моєї Батьківщини. І це факт.
Якщо є злочини, вчинені вояками даної формації, опишіть їх в контексті історії, що б вони не повторилися.
Без контексту все може повторитися.
Крім того, висвітлення лише відібраних фактів видається читачам тенденційним.

[polar-bird.livejournal.com]

контекст злочину дуже простий: ось цивільне населення, ось його вбивці. вбивці кажуть, що це саме цивільне населення було зовсім не цивільним. а "колоністами", які "пляново розділили ролі" і фактично стали воюючою стороною: створили "пляцуфки", почали напади на українців. є навіть перелік "пляцувок". і лише потім - у жовтні 1942 у відповідь на ці дії було створено УПА.

от я й питаю дуже конкретно: де інформація про створення "пляцувок" і напади на українські села з перелічених населених пунктів до жовтня 1942 року? де

- спогади постраждалих українців
- спогади організаторів пляцувок чи мешканців відповідних польських сіл
- німецькі звіти
- звіти більшовицьких партизан
- звіти ОУН (до жовтня 1942 року) про пляцуфки та напади?

про "коляборацію" я не веду мови: дивно чути такі закиди з боку ОУН(б).

[raw-stick.livejournal.com]

На закид про відсутність українських спогадів легко відповісти, що поляки нікого живим не залишали, тому спогадів нема.

Ще раз нагадаю, я не по суті, а по процедурі.

[polar-bird.livejournal.com]

чого ж нема? є.

Коли в Білині організовувалась пляцувка, то мешканці цих колоній і самих Дубників продовжували жити мирно, разом з сусідами українцями. Уже тоді мешканці сіл і колоній почали копати схрони. Часто робили одного схрона на дві сім’ї або помагали сусід сусідові. Але поступово змінювались обставини, мінялися погляди людей. З Білина наїжджали бойовики, збирали поляків, проводили бесіди про ворогів-українців, про боротьбу за Польщу. 16 липня 1943 р. просто на дорозі, серед білого дня був застрелений 40-річний Войтович Володимир Федорович.

http://www.ji.lviv.ua/n28texts/spohady-ukr.htm

це - спогади з близького до Польщі району - Надбужжя. логічно, що саме тут гіпотетичні масові вбивства українців мали б початися якнайраніше, але перший згаданий вбитий - 16 липня 1943 року, коли "чистка поляків" вже тривала повним ходом.